Весілля! Слово це, мов той хміль, хвилює і веселить людські серця: юних – чеканням щастя, посивілих – згадкою про незабутню днину своєї молодості…
Здавна повелося на Україні: весілля – то радість не однієї родини. Свято любові, народження нової сім’ї – громадська подія, яку відзначають усім миром.
Саме поняття «весілля» походить від язичеського свята в честь бога сонця Дажбога. Сонце, що уособлювало для людей світло, тепло, народження всього живого на землі, в уявленні давніх слов’ян було богом. Найбільш урочистими були обряди, пов’язані з весняним сонцестоянням.
Свята давніх слов’ян на честь бога сонця, сповнені веселощів, танців, хороводів, драматичних сцен, називалися «вьселія». Саме в дні великих торжеств, які знаменували собою перемогу Дажбога, що підтверджувалося збільшенням тривалості дня, наближенням літнього сонцестояння, оживленням і розквітом природи, люди одружувались. Святкуючи оновлення і оплодотворення землі, землероб-язичник і сам відчував стремління до кохання, одруження, заснування сім’ї.
Весілля є найбільш складною і давньою обрядовою дією, що знаменує утворення сім’ї. Чимало його компонентів сягають глибокої давнини, але завдяки своєму глибоко гуманістичному змісту вони зберігалися впродовж віків, передавалися з покоління в покоління як безцінний скарб народної культури.