Винахідниками радіо, телебачення і з’вязку були древні гуцули та їх славні нащадки! Саме до такого висновку дійшла науково-дослідна експедиція РПА „Капітал-медіа” восени цього року. Неймовірно, але факт – древньогуцульський народний інструмент трембіта наштовхнув учасників експедиції на такі сенсаційні висновки. Трембіта ще з давніх давен використовувалась мешканцями Карпат, як засіб для комунікації та передачі даних на значні відстані. Поблизу Сколе було знайдено наскельні малюнки, де зображено схему передачі звукового сигналу.

• Що саме там було намальовано невідомим древнім гуцулом:
  декілька гірських вершин, на яких встановлено трембіти, що розвернуті одна до одної розширеними частинами (мал. 1);


• на кожній горі знаходилося від 3-ох до 5-ти трембіт з’єднаних між собою вузькими частинами;


• основою цієї дивовижної конструкція була спеціальна хата, з якої власне і відбувалася передача звукових сигналів.

У результаті цілої низки експериментів побудованих на відтворенні наскельних малюнків, фахівці РПА „Капітал-медіа” дійшли наступних висновків:

• трембіта стала прототипом сучасної електронно-променевої трубки. Тобто, всім відомий кінескоп – це не що інше, як спотворена трембіта;


• трембіта стала прототипом звукового підсилювача, адже якщо не дуже голосно крикнути у звужену частину трембіти, то на виході ми отримаємо потужний сигнал, який чути на значні відстані. Недарма і сучасні мікрофони та передавальні антени нагадують форму трембіти, хоча і спотворену;


• спеціальна хата, на якій монтувалися прийомо-передавальні трембіти у древніх гуцулів називалася „ортпецькою”. Звідси і походить сучасна назва ОРТПЦ (спотворена „ортпецька”);


• всередині „ортпецьок” (ОРТПЦ) знаходилися неглибокі ( 2 – 3 м.) „студні” (студії). Під час проведення обряду передачі інформації у цих „студнях” (студіях) були спеціально навчені гуцули, які власне і передавали звук. Їх називали „діджами” (ді-джеями). Це була особлива категорія древніх гуцулів, яка вирізнялася від пересічних мешканців Карпат великими губами, хорошим потужним голосом та зірковою хворобою.

мал. 1

Це тільки попередні висновки експедиції, що підтверджують гіпотезу про те, що трембіта зіграла визначну роль у розвитку радіо, телебачення та зв’язку на теренах України. Пам’ятаймо про це, панове телерадіомовники та зв’язківці! Пам’ятаймо та шануймо наших предків, які передали нам цей безцінний дар – трембіту! А разом з нею винахідливість, творчий підхід до нібито банальних речей, гумор та прекрасний генофонд!

То ж вітаємо Вас і зичимо:
здоров’я моцного - як карпатські гори,
думок стрімких - як гірські потоки,
ідей невичерпних - як карпатські джерела,
сигналу чистого і потужного – як гуцульська „паленка” (несамовитий різновид самогону),
програм смачних – як бринза!
Щоб трембіта – у кожній хаті!
Гей!
Будьмо!